Ремонт туалету Львів

Рано чи пізно настає той момент, коли ремонт нашого туалету залишає бажати кращого. Постійна волога в приміщенні дається в знаки. Ремонт туалету не відноситься до числа особливо складних робіт - поєднання температури та вологості в туалеті рідко виходить за межі звичайного для житлових приміщень. Потрібно тільки пам'ятати, що туалет - приміщення виключно функціональне, тому зайвих предметів інтер'єру тут бути не повинно. Давайте ж дізнаємося як зробити недорогий ремонт туалету перетворивши його при цьому в приміщення затишне, зручне і практичне.

Етапи ремонту туалету включає в себе наступне:

  • вибір типу, місця і способу установки унітазу;
  • розробка дизайну;
  • підбір та закупівля матеріалів;
  • заміна стояка і квартирних каналізаційних труб;
  • зачистка підлоги, стін, стелі;
  • прокладка комунікацій;
  • ремонт підлоги;
  • встановлення сантехнічної шафи;
  • ремонт стін і стелі;
  • обробка підлоги;
  • установка унітазу;
  • монтаж освітлення, вентиляції, умивальника, біде;
  • оздоблення стін, стелі;
  • установка бойлера;
  • заміна дверей.
  • Ремонт, який не передбачає заміни сантехніки і складних будівельних робіт (косметичний) набагато простіший. Унітаз - найголовніший предмет в туалеті. Заради нього, власне, туалет і створений. При виборі цього приладу слід перш за все подумати: а чи не поставити підвісний унітаз?

    Сьогодні модно вмонтовувати в стіну зміщувач, раковину чи розсіювач для душу. Але це не більше, як данина моді. Їх технічна і економічна доцільність, м'яко кажучи, вельми і вельми сумнівні: найменша несправність рівнозначна прориву, звідси непомірна дорожнеча приладів при меншій в рази їх надійності. У деяких країнах будівельні норми їх забороняють. Але унітаз - зовсім інша справа. Підлогу навколо унітазу та закутки за ним особливо важко прибрати. Під підвісним ж унітазом зробити це значно простіше. Нішу в стіні для нього в типовому домі не зробиш - товщини стіни не вистачить - але кронштейн для підвісу і бачок дуже просто прикрити сантехнічною шафкою, що не дозволяє накопичуватися в закутках бруду.

    І ремонт маленького туалету в такому випадку попутно вирішує ще одну важливу санітарно-гігієнічну проблему. Щодо дизайну туалету, то тут краще уникати яскравих, насиченихих і кричущих тонів в кольоровій гамі. Обирайте тони пастельні та спокійні. Загальний тон повинен «холоднішати» від низу до верху, втрачаючи в той же час насиченість.

    Цілісні вертикальні площини, що створюють враження відкритого простору, також небажані. Стіни слід розбити по вертикалі на дві ділянки: від підлоги до рівня очей або підборіддя і вище - до стелі. Пастельні кольори гарні й тим, що неминуча в туалеті зміна тону забарвлення на них не так помітна. Виходячи з цього, фізіологічно виправданий кольоровий дизайн туалету виглядає приблизно так: Підлога - досить темна, жовтувата, коричнева або сірувата. Стіни на висоту 90-120 см (3-4 ряди плитки 30х30см) - ненасичені червоно-коричневі з крапками або дуже світло-сірі теж крапчасті. Стіни вище і до стелі - бежеві, гірчичні, кремові і т.п. Можна з плоским рельєфом або бляклим розмитим малюнком. Стеля - блідо-блакитниа, блідо-кремовиа або перлинно-сіриа.

    Матеріали

    При виборі матеріалів для ремонту туалету потрібно врахувати те, що саме тут ми часто використовуємо засоби для миття сантехніки та плитки, які містять активні хімічні сполуки. Тому є обмеження в підбірі матеріалів: від будь-якого дерева і продуктів на його основі (МДФ, ламінат) слід відмовитися - вони пористі і органічні. Такі поверхні швидко вбирають у себе всю рідину, але це не є в даному випадку перевагою. Насправді ж така підлога хоч і має привабливий естетичний вигляд, але вона досить швидко стане раєм для мікробів.

    На стелю не потрапляють ніякі речовини, але випари піднімаються насамперед до неї, тому стеля теж не повинна бути дерев'яною. Також небажана кахельна плитка на основі звичайних силікатів (не біла з вивороту). Хімічно вона нейтральна, але мікропор в ній чимало, та й запахи вона вбирає і тримає в собі добре. Доведеться частіше користуватися освіжувачем повітря, який зараз коштує не дешево, а найголовніше, він не є корисним для наших дихальних шляхів.

    До водостійких шпалер ПВХ потрібно ставитися теж з обережністю через його наповнювач. Він теж може вбирати шкідливі сполуки. Купувати слід або сертифіковані, або від перевіреного виробника. Звичайна стяжка для підлоги також небажана, навіть з добавкою полімерної емульсії.

    Підвісна стеля виключається: вона високопориста та ще й виготовляється з хімічнонестійкої органіки - відходів паперового виробництва. Будь-які фарби з органічними пігментом і наповнювачем дуже швидко жовтіють, сіріють і набувають зовсім не естетичний вигляд. Для ремонту туалету чудово підійде керамограніт для обліцування. Щільний, хімічно стійкий і міцний матеріал трохи дорожчий кахлю. І відсоток виробничого браку у нього куди нижчий, ніж у недорогого кахлю, так що в цілому виходить і дешевше. Штукатурка може використовуватися будь-яка, але з обов'язковим просоченням за допомогою валика після застигання ґрунтовкою по бетону глибокого проникнення. Наливні підлоги були придумані насамперед для туалетів, як заміна непридатної для туалету цементно-піщаної стяжки. Коштують вони недешево, але на туалет і витрата мала. Якщо ж врахувати підсипку, добірний пісок, арматуру, маяки, інструмент для бетонної стяжки, але на малій площі наливна підлога виходить навіть дешевше.

    Зачистка туалету перед ремонтом проводиться простіше, ніж в ванній, але тут є свої особливості. Перш ніж збивати плитку з підлоги, огляньте уважно кріплення унітазу (передбачається, що вся сантехніка знята відразу ж). Від їх стану багато в чому залежить трудомісткість робіт по підлозі і витрати на них. І підлогу, і стіни не потрібно доковирювати до голої кладки, плити або перекриття. Основна маса штукатурки і стягування в туалетах, як правило, не псуються навіть в сирих блокових хрущовках. Плитку збивати можна начорно, не зачищаючи підлогу до гладкої поверхні, при стягуванні дрібні нерівності несуттєві. Фарбу і верхній шар штукатурки зі стелі і стін пильно, але легко зчищати дрилем круглою металевою щіткою. При хороших навиках потім можна відразу фарбувати, клеїти плитку і шпалери. Навик зачистки щіткою виробляється досить швидко, так що зачистку краще починати з поверхонь, що прикриваються надалі сантехшкафом, там огріхи сховаються назавжди.

    Після закінчення зачистки стіни і стелю потрібно пропилососити і валиком обробити ґрунтовкою глибокого проникнення по бетону. Поки будете працювати з підлогою, стіни і стеля будуть повністю готові до фарбування, поклейки і облицювання. Якщо проводиться ремонт туалету в хрущовці, то щодо гідравліки і каналізації вибору немає: залишаються там, де були.

    Що ж стосується електропроводки, то реальної небезпеки ураження електрострумом при справних електроприладах, як у ванній, в туалеті немає. Тому вимикач можна поставити всередині, бо неприємно, коли в тісній глухій кімнатці хтось випадково або з пустощів вимкне світло.

    Не полінуйтеся прокласти гофр з проводами 0,5-0,7 кв.мм від світильника до вентиляційної віддушини. Вентилятор в туалеті, який включається заодно з лампочками - це зручно і практично. З точки зору фізіології кращий спектр освітлення дають ксенонові, криптонові або фреонові лампи розжарювання або енергозберігаючі лампи (економки) з тришаровим люмінофором і колірною температурою 4200 К.

    Як і у ванній, підлога в туалеті повинна бути на 20-30 мм нижче за підлогу в квартирі. Це необхідно, щоб встигнути запобігти тотальному затопленню при заливанні. У розрахунках товщини підлоги слід враховувати цю обставину. На цьому етапі ремонт у туалеті можна вважати завершеним.

    Напишіть відгук

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>