Більшість людей зазвичай думають, що поклеїти шпалери — це досить легка справа і для цього не потрібно мати якісь особливі навики чи знання. проте, коли горе-умільці беруться за цю справу самостійно, то в процесі виникає безліч запитань, а потім ще й «вилазять» усі гріхи, от і зробили ремонт.

реставрація ванн Львів

Реставрація ванн Івано-Франківськ

Реставрація ванн Тернопіль

реставрація ванн Рівне

Ця справа і дійсно не є надважкою, але потрібно знати багато маленьких хитрощів, які полегшать процес поклейки шпалер і допоможуть уникнути поганих сюрпризів після закінчення ремонту. До того ж потрібно мати дуже багато вільного часу, щоб клеїти шпалери самостійно. бо це може затягнутися на довго.

Колись поклеїти шпалери могли дозволити собі далеко не всі, але сьогодні все куди простіше. Сьогодні шпалери — це вже давно всім доступний матеріал. Можна нарахувати більше десятка видів шпалер, а деякі з них мають навіть абсолютно новий спосіб нанесення. Найвідомішими та звичними для нас є паперові шпалери. Вони найдоступніші за ціною, крім того, вони досить просто клеяться, тому і дуже популярні. Папір — екологічно чистий матеріал, добре пропускає повітря, але такі шпалери можна використовувати тільки в приміщеннях з низькою вологістю, мити їх не можна, та й міцність їх досить низька.

Є два типи паперових шпалер: гладкі та структурні. Гладкі — повністю виготовлені з паперу на який нанесено друкований малюнок. Cтруктурні — виготовлені шляхом нанесення на папір густотертої фарби за допомогою трафаретного друку. Вони бувають одношарові та багатошарові. Останні — міцніші та кращі, добре приховують дрібні дефекти поверхні.

Часто на структурних шпалерах витискають малюнок з допомогою рельєфного валика.. переважно такі шпалери не є вологостійкими, проте можна й натрапити серед них на такі, які можна навіть фарбувати, на їхню поверхню нанесено водовідштовхуючу суміш. Їх навіть можна протирати вологою ганчіркою, якщо це дозволяє нанесена на них фарба. Ще один, не менш популярний вид шпалер — вінілові. Їх виробляють методом нанесення на паперову або тканинну основу ПВХ з подальшим нанесенням малюнку або тиснення. Такі шпалери з’явилися в ужитку не так давно, але вже встигли зайняти свою нішу на ринку.

Вінілові шпалери мають значну перевагу над паперовими шпалерами. Адже вони є вологостійкіші, їх можна мити вологою ганчіркою. Крім цього, вінілові шпалери мають міцнішу текстуру та служать довше, не вигоряють на світлі й не змінюють колір під впливом зовнішнього середовища. Та серед усіх переваг є і свої недоліки. Вони не пропускають повітря, а це означає, що на Вас можуть чекати такі неприємні сюрпризи, як цвіль і грибок під шпалерами, при недостатньому прогріванні приміщення.

Існують ще шпалери зі спіненого вінілу. У них дуже виражена текстура, в основному імітує декоративні покриття (наприклад, «короїд»), за рахунок цього вони дозволяють повністю приховати дрібні дефекти поверхні. Вінілові шпалери на флізеліновій основі відрізняються — ще один вид шпалер, який має більш високу міцність. Ще однією перевагою таких шпалерів є те, що клей, як правило, ми наносимо безпосередньо на стіну, а не полотно, що набагато зручніше.

Флізелінові шпалери виготовляються з текстильного або целюлозного волокна. Вони легко пропускають повітря, гіпоалергенні, не бояться води. Клей так само наноситься тільки на стіну.
Шовкографія. В принципі, це папір + вініл, але в цей вініл за особливою технологією вкраплюються шовкові нитки, що підсилює міцність і їх здатність протистояти впливам агресивних середовищ, а також надає вельми солідний зовнішній вигляд.

Це один із найнадійніших та найстійкіших видів шпалерів.
Склошпалери. Особливий тип, виготовлений з склониток різної щільності і товщини.

Такі шпалери мають унікальні властивості:

По-перше, такі шпалери ніколи не горять.
По-друге, їх виготовляють з природних компонентів: кварцового піску, вапняку, глини. Що робить їх вийнятково екологічними.
По-третє — вони дуже міцні, адже в їхній основі є склонитки, які використовують для виготовлення малярного склополотна — призначеного для армування поверхні.
По-четверте — мають довгий термін експлуатації.
По-п’яте, склошпалери «дихають».
В шосте, їх можна перефарбовувати до 20-ти разів без втрати рельєфу малюнка на них.

Вибір клею

Переважна більшість сучасних клеїв для шпалер, зазвичай, складаються з модифікованого крохмалю і метилцелюлози, протигрибкових добавок і, іноді, ПВА і індикатора — речовини, що забарвлюють в який-небудь колір при взаємодії з водою. Після висихання клею він знов стає безбарвним. В склад дешевих клеїв входить лише крохмаль, в дорожчі варіанти вже додають індикатор і протигрибкові компоненти. Не рекомендуємо використовувати його для поклейки важких видів шпалер, наприклад, вінілових. Він наноситься на шпалерне полотно, яке після нанесення витримується кілька хвилин для просочення. В основі «вінілового» клею найчастіше використовують метилцелюлозу.Такий клей відрізняється набагато кращою клейкістю. Він наноситься тільки на полотно, після чого потрібно почекати деякий час, поки воно просочиться, зазвичай це 10 хвилин.

Є і такі шпалери, які потребують нанесення клею і на полотно, і на стіну. Переважно це вінілові шпалери, які мають сильну щільність і флізелінову основу. Склад такого клею ідентичний складу для вінілу. На упаковках зазвичай вказують, що це клей «для важких шпалер», але існує і окремий клас саме для склошпалерів, хоча, зрозуміло, склад там все той, просто концентрація целюльози в такому клеї вища, тому маса виходить густішою.

Для поклейки шпалерних бардюр використовують спеціальну, вже готову клеючу суміш. Також існують спеціальні готові клеї для стиків та інших проблемних місць на кшталт зовнішніх кутів. Але потрібні вони нечасто. Якоїсь особливої різниці між усіма видами клеїв для шпалер немає. Загалом, на упаковці завжди вказано, для яких типів шпалер призначений той чи інший клей, так що навряд чи ви помилитеся у виборі.

Інструменти

Перед тим, як почати поклейку, ми повинні мати всі необхідні матеріали та інструменти.

шпалери;
шпалерний клей;
канцелярський ніж;
бульбашковий рівень (або схил);
широка і вузька кисті (або валик замість широкої);
шпалерний шпатель або валик;
валик для стиків;
поліетиленова плівка;
відро.

Підготовка поверхні і шпалер

Перед тим, як наклеювати шпалери на стіну, потрібно подбати про те, щоб поверхня була попередньо очищена від старих шпалер, рівна, чиста та суха. Видалити старі шпалери могжна будь-якими підручними засобами, але найкраще для цього підходить шпатель. Якщо шпалери занадто міцно сидять на стіні, то для легшого видалення їх можна змочити, потерши по поверхні мокрою ганчіркою або покропити водою з розпилювача. Існують спеціальні рідини для зняття, але я в них особливого сенсу немає, якщо зробити це можна підручними засобами.

Починати клеїти шпалери потрібно зверху до низу. Бажано перше полотно приклеювати від дверного або віконного отвору. Не варто забувати виганяти повітря та зайвий клей з-під шпалер. Робити це можна звичацною ганчіркою чи валиком. Уважно стежте за тим, щоб краї полотен та візерунки збігалися один з одним. В жодному разі не можна клеїти шпалери стик в стик, кожне наступне полотно повинно на 5-10мм лягати на попереднє. Після висихання клею шпалери почнуть збігатися і так Ви ризикуєте зіпсувати свій ремонт.