Коли я був малий в ванній

Коли я був малий, то я думав. Що з мене вийде атлічний сантехнік. Але потім я зле

встановив сифон, гофра не піддавалася мені для використання і я вирішив стати

футболістом, проте і цим я пролетів. Потім мені сподобалася прикольненька ванна,

яка вартувала досить дорого і наливна ванна
я вирішив її вкрасти, та потім я пішов її повернути, бо

не вмів її встановити. І так мені почала більше подобатися кухня, де я частенько

сидів і страдав фігнею, писав статті, грав КС і таке інше. Словом, я любив у кухні їсти

млинці із своєю сім’єю. Це було досить-таки відверто круто!!

Потім до нас в гості зайшов Петро. Петро — це наш сантехнік…сімейний. От у вас є

сімейний лікар, який лікує всю вашу веселу сім’ю (будь-яка сім’я завжди весела, бо в

ній є такі персони, які всіх веселять або нервують, від цього в сім’ї завжди панує

активність і радість), а у мене, точніше моєї сім’ї є сімейний сантехнік. Він часто

приходить до нас зремонтувати змішувач, туалет, труби і всяке таке. Тому ми часто

вибираємо виклик – ремонт і він біжить до нас на своїх крутих роликах з гайковими

ключами, серед яких є біленькі новенькі і іржаві і всілякі інші. Ми його радо

зустрічаємо, того Петра (я до нього так і звертаюсь: “Петро”), і кажемо, що потрібно

зремонтувати і він радово кидається до праці.

Він і унітаз вміє встановити і взагалі він чьоткий, ми йому часто готуємо обід, навіть.

Коли він неголодний. Але він блефує. Ви ж бо знаєте, що люди. Які дуже працюють

зазвичай дуже втомлюються і швидко голодніють. Він не має дружини, бо вважає, що

з жінкою в домі він би взагалі поїхав би мізками і помер би з голоду власне. Тому ми

радо до нього відносимося і чекаємо от зараз його з нетерпінням, аби він нам приніс

силікон. Він навіть знає які котли реставрація існують і як їх треба ремонтувати і встановлювати,

де знаходиться паризька каналізація (я й сам знаю, що в Парижі, до речі, багато

читав про неї в праці Гюго Виктора “Знедолені”) і всілякі цікаві штучки, про які

знедолені і не знають нічого.

Тому, старайтеся, друзі мої, аби всім вашим тут   – електрик сантехнікам були приємно приходити до

вас і читати Собор богоматері Парижа, яку написав Гюго. До речі цей твір входить в

п’ядесятку кращих творів, які публікує актуальний журнал французьких поетів і

журналістів…як там його?!? – а згадав — Ле монде. Він цікавий, хоча я його не читав,

проте цікаво знати, що і Солженіцин також там на 15 чи на 16 місці. Хоча я вважаю,

що можна було перемістити його і на декілька сходинок вище. Тим не менше, на

першому місці та Камю зі своїм чотким паном Мерсо, який ховає свою матір. На

другому не менш прикольний австрійський письменнік, якому снилися страшнуваті

сни. Це — Процес, взагалі незрозуміла штука, твір, який ти читаєш і впізнаєш чи не

усі попередні — Америка, Замок і таке реставрацій інше. Вєздє безісходность. Пічаль, ніхто не

хоче тобі повірити, тому ти не можеш виправдатися.

Але сантехнік з Кафки ніякий, я не проти http://remontuk.com/restavratsiya-vanny-vidnovlennya/ цього, але можна було б і пошаритись в цій

штуці.

Тому купуйте гарні котли, які гарно сформовані дизайнерськи, проте і труби повинні

бути мати належний вигляд.